міліцейський

міліцейський
[м'іл'іце/йс'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "міліцейський" в других словарях:

  • ліцейський — а, е. Стос. до ліцею …   Український тлумачний словник

  • міліцейський — а, е. Прикм. до міліція …   Український тлумачний словник

  • поліцейський — а, е, заст. 1) Стос. до поліції (у 1 знач.). || Який працює в поліції (у 1 знач.). || у знач. ім. поліце/йський, кого, ч. Те саме, що поліцай. •• Поліце/йський нагля/да/ч у дореволюційній Росії – некласний чиновник міської та розшукної поліції.… …   Український тлумачний словник

  • ліцейський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • міліцейський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • поліцейський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ажан — а, ч. Поліцейський чин у Франції …   Український тлумачний словник

  • брандмайор — а, ч., іст. У Росії – поліцейський чиновник, начальник усіх пожежних частин столичного або губернського міста …   Український тлумачний словник

  • десяцький — кого, ч., іст. 1) У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни. 2) На Запорізькій Січі – ватажок нижчої військової одиниці – десятки …   Український тлумачний словник

  • квестор — а, ч. 1) У парламентах деяких країн – завідувач адміністративно господарської частини. 2) Поліцейський чин в Італії …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»